Користуючись нагодою, ми би хотiли коротко розповiсти про Анну, яка, сподiваємося, скоро буде вiдстоювати iнтереси українцiв в Європейському судi з прав людини.

Анна Юдкiвська почала правозахисну дiяльнiсть з 1996 року. Вона очолювала представництво Фонду Стiвена Спiлберга (Фонд Iсторичних Вiдеодокументiв Тi, що Пережили Шоа) в Українi i Молдовi. Працюючи в Фондi, вивчала феномен геноциду, нетерпимостi, дискримiнацiї, расизму. Брала участь у дослiдженнях Центру Толерантностi iм. Сiмона Вiзенталя (Лос Анджелес), метою якого було через збагнення витокiв ксенофобiї та нетерпимостi створити той суспiльний клiмат, при якому повага до прав людини посiдає перше мiсце. Разом з iншими правозахисними товариствами органiзовувала круглi столи на теми, пов'язанi з проблемами дискримiнацiї та прав людини. З 2001 року вона є консультантом Фонду, який зараз став вiддiлом Унiверситету Пiвденної Калiфорнiї (Лос-Анджелес).

Приблизно в той же час почала працювати iз Українсько-американським бюро захисту прав людини. Паралельно з навчанням на юридичному факультетi Київського Нацiонального Унiверситету iм. Тараса Шевченка спiвпрацювала з Асоцiацiєю Нацiональних Товариств України - очолювала проект "Уроки толерантностi в школах України", мета якого полягала в виховуваннi у пiдлiткiв поваги до прав людини, зокрема до прав меншин.

У 1999 роцi пройшла стажування у школi з Прав Людини Гельсiнського Фонду, органiзованiй Мареком Новицьким - легендою правозахисного руху та самим вiдомим у свiтi вчителем прав людини. Для Анни, як i для сотень випускникiв Новицького, ця школа стала путiвкою у активний правозахисний рух.

Вона завжди мрiяла стати саме адвокатом та захищати людину вiд свавiлля держави на професiйному юридичному рiвнi. Однiєю iз своїх найбiльших удач у життi Анна вважає той факт, що їй пощастило з 2000 року вдосконалювати свою майстернiсть, проходячи стажування у найвидатнiшого українського адвоката, Заслуженого юриста України Григорiя Iсаковича Гiнзбурга. Спочатку вона працювала у Печерськiй колегiї адвокатiв його помiчницею - готувала всi процесуальнi документи по справах, якi вiн вiв, була разом з ним в судових засiданнях та пiд час консультацiй. Пiсля отримання свiдоцтва на право на зайняття адвокатською дiяльнiстю стала разом з ним вести справи. В подальшому вiн став передавати їй деякi iз своїх справ, якi через стан здоров'я не мiг вести сам. Вона пишається тим, що була ученицею саме цього блискучого юриста, останнього майстра старої школи юристiв, та успадкувала його школу адвокатського мистецтва. Ця велика людина дала їй основи професiї, навчила не тiльки тактицi захисту, а й розумiнню самої сутi права як "мистецтва добра i справедливостi". Для неї вiн був та залишається еталоном адвокатської майстерностi, тим професiйним та моральним компасом, по якому вона звiряє рiвень своєї працi.

Пiсля здачi квалiфiкацiйного iспиту та отримання свiдоцтва на право на зайняття адвокатською дiяльнiстю була прийнята на посаду адвоката у Печерську колегiю адвокатiв м. Києва, вела кримiнальнi, цивiльнi та адмiнiстративнi справи. Багато та з задоволенням працювала захисником по призначенню вiдповiдно до ст. 47 КПК України, оскiльки переконана, що саме такi справи важливi для отримання навикiв захисту та професiйного становлення адвоката.

У 2004 роцi Анна вдосконалювала свої знання Європейської конвенцiї та практики Європейського суду в Iнститутi Прав людини та гуманiтарного права iм. Рауля Валенберга (Швецiя), а потiм пройшла стажування з мiжнародного судового захисту прав людини у Нiдерландах.

Отриманi знання та навики дозволили їй допомагати провiдним правозахисним органiзацiям України - в проектi Харкiвської правозахисної групи вона була адвокатом у справах, пiдтриманих Фондом професiйного захисту жертв катувань, а також адвокатом "Фонду правової допомоги жертвам порушень прав людини" Української Гельсiнської спiлки з прав людини. Вона захищала iнтереси представникiв самих рiзних груп - бiженцiв, жертв полiтичних репресiй, iнвалiдiв, жертв катування, соцiально незахищених осiб тощо. Крiм того, представляла iнтереси декiлькох своїх клiєнтiв в Європейському Судi з прав людини. Вона також постiйно викладала на семiнарах для адвокатiв та суддiв Конвенцiю та практику Європейського суду.

У жовтнi 2004 року її було обрано суддею Київського третейського суду, заснованого Лiгою юристiв України.

У груднi цього ж року отримала Подяку Київського мiського голови "за вагомий особистий внесок у реалiзацiю державної правової полiтики та високий професiоналiзм".

Для збагачення знання Європейської Конвенцiї, практики та механiзму дiяльностi Європейського Суду з прав людини, у травнi 2005 року Анна Юдкiвська почала працювати на посадi юриста Секретарiату Європейського суду з прав людини, яку обiймає i по теперiшнiй час. У вереснi 2005 року, поступила в магiстратуру другого ступеня страсбургского Унiверситету iм. Роберта Шумана (провiдного європейського вищого навчального закладу в галузi європейського права) за спецiалiзацiєю "Захист прав людини в Європi", яку закiнчила з вiдзнакою в лютому 2007 року. З 2005 року працює над дисертацiєю на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему "Презумпцiя невинуватостi в юриспруденцiї Європейського суду з прав людини та в кримiнальному процесi України" в Академiї Адвокатури України, має декiлька публiкацiй.

Ми сподiваємось що досвiд та знання Анни роблять її гiдною для цiєї високої посади та приєднуємося до поздоровлень та побажань перемоги вiд її колег, частину з яких ми публiкуємо.